Педагогіка Василя Сухомлинського – це педагогіка серця, дитиноцентризму і толерантності. «Не бійтесь бути ласкавими», – радить педагог вчителям і батькам, які читають його твори, звертаються за порадою.
Слово «ласкавість» педагог вживає в значенні «людяність». Василь Сухомлинський твердо переконаний, що виховання в дитини власної гідності й самоповаги, чуйне ставлення до маленької людини є найважливішою складовою педагогічної майстерності вчителя.
«Я не вірю в успіх покарання, в якому є хоч краплина приниження людської гідності», – так говорить педагог про покарання криком, погрозами, публічне приниження і наводить численні приклади з досвіду вчителів, чому це не працює, а навпаки, викликає в дитячій душі озлобленість і, як наслідок, бажання навмисне «насолити» вчителеві.
«Ласкавість, якщо вона утверджує в людині самоповагу, – має чудодійну силу: вона розвиває почуття сорому за поганий вчинок. Умійте знайти таке слово і так його сказати, щоб не принизити дитину і, водночас, щоб їй стало соромно, – і ви перемогли як педагог».
В. Сухомлинський "Не бійтесь бути ласкавими"("Радянська школа", 1968, №4)
