Структура Освітньої програми

Ухвалено на засіданні                                          ЗАТВЕРДЖУЮ

педагогічної ради                                Директор Уманської  гімназії №4

Уманської гімназії №4                       Уманської міської ради

 Уманської міської ради                    Черкаської області

 Черкаської області                               ____________ Сергій  СОРОКІН

 Протокол №___                                  

 від «___»____________2023р.               «___»____________2023р            

ОСВІТНЯ   ПРОГРАМА

Уманської гімназії № 4
                               Уманської міської ради Черкаської області                                 

 на 2023/2024 навчальний рік

Структура Освітньої програми

Уманської гімназії № 4
Уманської міської ради Черкаської області

Розділ 1. Опис «моделі» випускника гімназії

Випускник Нової української школи, зокрема, Уманської гімназії № 4 - це молода людина, здатна до самовизначення та самореалізації цілісна особистість, патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення та інновації, змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій - ось загальна формула, до якої прагне навчальний заклад і наша гімназія є не винятком.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов'язані з ціннісними установками здобувача освіти, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності - це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених НУШ і педагогічною радою гімназії належать:

• вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних  залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, навчальний заклад, громада тощо),формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети,активність в житті класу і навчального закладу, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов'язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров'я і збереження здоров'я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв)шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов'язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;
• уміння висловлювати думку усно і письмово;
• критичне мислення;
• здатність логічно обґрунтовувати позицію;
• ініціативність;
• творчість;
•    уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;
• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;
•    здатність до співпраці в команді.

Випускник нашої гімназії - це людина освічена, що самостійно здобуває знання, готова до прийняття морально виправданих рішень, усвідомлює різноманіття життєвих цінностей (свобода, співпраця, повага до іншої особистості), особисту самоцінність, планує своє життя у відповідності з метою, приймає рішення. Має життєвий досвід діяльності в групі: під керівництвом, самостійно, в парі, з книгою, з документами, з приладами, з комп'ютером.

Таким чином, педагогічний колектив Уманської гімназії №4 виховує випускника, який має такі основні характерологічні орієнтири особистості випускника - високий рівень самосвідомості, громадянськості та самодисципліни, здатність проявляти милосердя, доброту, співпереживання, терпимість і доброзичливість, готовність надати допомогу, прагнення до миру й розуміння цінності людського життя. Наш випускник - це духовна особистість, яка має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії; творча особистість - наділена розвинутими здібностями, знаннями, вміннями, навичками, розвинутим інтелектом; практична особистість - знає основи комп'ютерної грамотності, професійної підготовки, має естетичний смак, гарні манери. Це людина, яка є прихильником здорового способу життя.

Розділ 2. Цілі та задачі освітнього процесу гімназії

Збереження здоров'я дітей належить до головних завдань гімназії.

Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових освітніх програм.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» у 5-9 класах формується самостійно з варіативних модулів відповідно до статево - вікових особливостей дітей, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, фітнес тощо.

За рішенням педагогічної ради при оцінюванні здобувачів освіти 4 класів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроків: екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Вибір форм і методів навчання здобувачів 5-9 класів вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів, формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних дітей іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, навчально-практичні заняття, оглядова конференція (для 8, 9, класів). Форми організації освітнього процес) можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Компетентності здобувачів 5-9 класів такі як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування у здобувачів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні середовища закладу. Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню у здобувачів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Вивчення предметів здійснюватиметься за чинними програмами відповідно до переліку програм, підручників та посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Розділ 3. Призначення гімназії та засіб його реалізації

Уманська гімназія № 4 Уманської міської ради Черкаської області, створена відповідно до рішення виконкому Уманської міської ради від 23 січня 2003 року № 21.

Головною метою гімназії є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.

Головним завданням закладу є:

• забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;
• виховання громадянина України;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
• формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
• виховання у здобувачів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;
• розвиток особистості дитини, її здібностей і обдарувань, наукового світогляду:
• реалізація права здобувачів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
• виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я здобувачів;

• створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Гімназія в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, рішеннями Уманської міської ради та виконкому, іншими нормативно-правовими актами, власним статутом.

У закладі визначена українська мова навчання.

У гімназії створюються та функціонують творчі групи, професійні спільноти вчителів гуманітарного, математичного, природничого циклів, іноземних мов (англійська мова, німецька мова); початкових класів; класних керівників.

 З метою надання безперервних освітніх послуг у гімназії створено електронний освітній ресурс «Е-середовище. «Система дистанційного навчання Уманської гімназії № 4», яка забезпечує участь колективу у експериментальному проекті Всеукраїнського рівня «Створення електронного освітнього середовища для закладів, що здійснюють інклюзивну освіту».

Навчальні плани побудовані на поглибленому вивченні української мови (8-А клас), математики (8 –Б клас) історії (9-Б клас), біологія (9-А клас).

Розділ 4. Освітні програми гімназії І, IIступенів

Освітні програми визначають:

1) Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв'язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором , зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках навчальних планів (додатки 1-11 до розділу 5).

• Очікувані результати навчання здобувачів.
• Зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».
• Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
• Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв'язки освітніх галузей, предметів, дисциплін у гімназії І, II ступенів.

•Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 4-х класів складає 910 годин/навчальний рік:

для 4-х класів - 910 годин/навчальний рік.

•Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 5-х класів закладів загальної середньої освіти складає 1015 годин/навчальний рік:

для 5-х класів -  980 годин/навчальний рік.

•Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 6-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 4795 годин/навчальний рік:

для 6-х класів -  1085 годин/навчальний рік,

для 7-х класів -  1120 годин/навчальний рік,

для 8-х класів -  1155 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1155 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу І, II ступенів, які складені відповідно до типових та додані до освітньої програми.

Навчальні плани дають цілісне уявлення про зміст і структуру відповідного рівня освіти, встановлюють погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначають гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. Навчальний плани початкової ланки передбачають реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. В Уманській гімназії № 4 передбачено варіант навчального плану початкової ланки з українською мовою навчання. Навчальні плани містять Інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

На основі типових навчальних планів Уманська гімназія № 4 складає на кожен навчальний рік робочі навчальні плани з конкретизацією варіативної складової, враховуючи індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти. Повноцінність початкової, базової та профільної освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

При вивченні української мови, англійської мови, німецької мови, польської мови, трудового навчання у гімназії здійснюється поділ класів з наповнюваністю 28 і більше здобувачів освіти на дві групи (відповідно наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

При визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків, яка становить:

у 4-х класах  - 40 хвилин.

у 5-9- класах  - 45 хвилин.

Години навчальних предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану, що позначені дробовим числом (0,5; 1,5; 2,5; 3,5), викладатимуться упродовж навчального року: ціла частина - щотижнево, дробова (0,5 години) - по 1 годині через тиждень.

Режим роботи гімназії для здобувачів 4-9  класів - п'ятиденний з однією зміною навчання;

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, затверджених Міністерством освіти та науки України.

Освітня програма гімназії I ступеня

 Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Уманської гімназії №4 початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачів освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Типова освітня програма визначає:

• • загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
  • перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
  • орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
  • рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін визначено у типовому навчальному плані, що пропонує інтегровано-предметний підхід до організації освітнього процесу).

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних

навчальних програмах.

                                    Мовно-літературна освітня галузь

Рідномовна освіта (українська мова і література)

Освітню програму з рідномовної освіти створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою рідномовної освіти для загальної середньої освіти є розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою; формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями рідномовної освіти у початковій ланці є:

• виховання стійкої мотивації до читання та прагнення вдосконалювати своє мовлення;
• сприяння індивідуальному самовияву здобувачів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь, зокрема діалогічного мовлення, театралізацію;
• розвиток уміння вдумливого читання і базових правописних умінь;
• збагачення духовного світу здобувачів через естетичне сприймання творів художньої літератури та медіапродуктів;
• розвиток уяви та творчого мислення здобувачів за допомогою творів літератури та мистецтва, медіатекстів, театралізації, гри;
• формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);
• розвиток здатності спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
• створення сприятливого мовного середовища у закладі, зокрема й через пізнання сучасної дитячої літератури різної тематики та жанрів.

Відповідно до окреслених завдань, у початковому курсі рідномовної освіти виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо».

Комунікативна компетентність, зокрема вільне володіння українською мовою та спілкування рідною мовою (якщо вона не українська), виявляється в безпосередньому та опосередкованому спілкуванні.

Мовно-літературна освітня галузь

Іншомовна освіта (англійська, німецька мова)

Освітню програму з іншомовної освіти створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями іншомовної освіти у початковій ланці освіти є:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;
• розуміти на слух зміст автентичних текстів;
• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
• адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;
• використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;

Математична освітня галузь

Освітня програма з математики спрямована на формування у здобувачів математичної компетентності, реалізацію мети та загальних цілей освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової освіти (далі Стандарт).

Метою математичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями математичної освітньої галузі у початковій ланці освіти є:

• формування здатності розпізнавати серед повсякденних проблем ті, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів та способів;
• розвиток уміння здійснювати дослідження, аналіз, планування послідовності дій для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач;
• формування та розвиток усвідомлених обчислювальних навичок;
• вироблення вміння описувати побачене, почуте, прочитане за допомогою простих математичних моделей;
• формування відповідального ставлення щодо висування гіпотез, їх оцінювання, доведення або спростування, обґрунтування свого вибору;
• набування досвіду дослідження просторових відношень, форм об’єктів навколишнього світу, конструювання площинних та об’ємних геометричних фігур;
• розвиток уміння сприймати, перетворювати та оцінювати здобуту інформацію, використовуючи різні джерела, зокрема й засоби інформаційно- комунікаційних технологій.

У початковому курсі математичної освіти, відповідно до окресленої мети і сформульованих завдань, визначено такі змістові лінії: «Лічба», «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

Природнича освітня галузь

Освітню програму природничої освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою природничої освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування наукового мислення та культури дослідження; розвиток системних уявлень про цілісність та розмаїття природи, утвердження принципів сталого розвитку, ефективної, безпечної і природоохоронної поведінки в довкіллі.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями природничої освітньої галузі у початковій ланці освіти є:

• виховання любові та шанобливого ставлення до природи рідного краю, України, планети Земля;
• формування екологічно й етично обґрунтованої поведінки у природі, залучення до природоохоронних акцій;
• розвиток зацікавлення до пізнання природи, оволодіння способами навчально-пізнавальної діяльності, елементарними дослідницькими вміннями (через експерименти, спостереження);
• поступове формування уявлень про природничо-наукову картину світу через поглиблення початкових знань про природні об’єкти і явища, взаємозв’язки в системі «нежива природа – жива природа», про залежність людини від стану навколишнього середовища та її вплив на нього.

Відповідно до зазначених мети і завдань, виокремлено такі змістові лінії: «Я пізнаю природу», «Я у природі», «Я у рукотворному світі».

Провідна роль у вивченні природничої освітньої галузі належить дослідженням (спостереженням, експериментам), екскурсіям, природоохоронній та проектній діяльності здобувачів освіти.

Технологічна освітня галузь

Освітню програму технологічної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою технологічної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування у здобувача/здобувачки здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без шкоди для середовища, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями технологічної освітньої галузі у початковій ланці освіти є:

• залучення здобувачів до різних видів діяльності, формування вмінь для
• створення виробу від творчого задуму до його втілення в готовий результат;

• формування у здобувачів культури праці та побуту, навичок раціонального ведення домашнього господарства, задоволення власних потреб та потреб інших, відповідальності за результати власної діяльності;
• формування вміння ефективно використовувати природні матеріали з турботою про навколишнє середовище;
• створення умов для практичного і творчого застосування традицій і сучасних ремесел.

Зміст технологічної освітньої галузі в початкових класах структурується за такими змістовими лініями: «Технічна творчість і техніка», «Світ технологій», «Світ ремесел», «Побут».

Технологічна освітня галузь базується на практичній діяльності здобувачів. На кожному занятті передбачено виконання практичної роботи. Об’єкти праці для виготовлення учитель/учителька добирає, спираючись на побажання дітей.

Інформатична освітня галузь

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою інформатичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування у здобувача/здобувачки здатності до вирішення проблем із використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту; безпечна та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями інформатичної освітньої галузі у початковій ланці освіти є:

• формування відповідальної позиції цифрового громадянина, навичок безпечного й етичного користування цифровими пристроями та мережами;
• формування початкових умінь розрізняти інформацію різних видів та працювати з нею за допомогою цифрових пристроїв чи без них;
• формування початкових умінь визначати, знаходити та зберігати інформацію, необхідну для розв’язання життєвих проблем (навчання, гри тощо), за допомогою цифрових пристроїв, мереж та без них, самостійно та під час групової взаємодії; розрізняти правдиву і неправдиву інформацію різних видів;
• налагодження комунікації за допомогою цифрових пристроїв та мереж для спільної творчості, співпраці, навчання, гри;
• формування початкових умінь створювати електронні тексти (зображення, відео, звуки, програми тощо) за допомогою цифрових пристроїв;
• формування вмінь презентувати себе, власну творчість, ідеї, створені продукти та інші результати індивідуальної та групової діяльності за допомогою цифрових пристроїв.

Реалізація поставленої мети та завдань у початковій ланці відбувається за змістовими лініями: “Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)”, “Моя цифрова творчість”, “Комунікація та співпраця”, “Я і цифрові пристрої”, “Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві”.

Вказані змістові лінії передбачають можливу інтеграцію інформатичної освітньої галузі з іншими освітніми галузями через розв’язування дослідницьких завдань, формування наскрізних умінь здобувачів, інформатичної грамотності та культури.

Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі для загальної середньої освіти є становлення самостійності здобувача/здобувачки, його/її соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних середовищах, впевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі у початковій ланці освіти є:

• формування у здобувачів стійких переконань щодо цінності життя, здоров’я і безпеки для себе і тих, хто його/її оточує;
• виховання дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я і безпеки;
• розвиток потреби самопізнання та самовдосконалення;
• формування у здобувачів сталої мотивації до здорового способу життя;
• формування свідомого прагнення дотримуватися безпечної, здорової та етичної поведінки для поліпшення добробуту;
• розвиток уміння ухвалювати рішення в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки та здоров’я;
• сприяння індивідуальному розвитку самостійності, підприємливих якостей та поведінки свідомого споживача;
• формування вміння вчитися без шкоди для здоров’я;
• створення сприятливого безпечного та здорового середовища в закладі.

Зміст соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі структуровано за трьома змістовими лініями: «Безпека», «Здоров’я», «Добробут».

Навчальний матеріал змістових ліній реалізується наскрізно в кожній темі через взаємоінтеграцію і взаємодоповнення.

Громадянська та історична освітня галузь

Освітню програму громадянської та історичної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою громадянської та історичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є створення умов для формування у здобувача/здобувачки власної ідентичності та готовності до змін через усвідомлення своїх прав і свобод, осмислення зв’язків між історією і теперішнім життям; плекання активної громадянської позиції на засадах демократії та поваги до прав людини, набуття досвіду співжиття за демократичними процедурами.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями громадянської та історичної освіти у початковій ланці освіти є:

• здобуття знань про сучасність і минуле своєї родини, місцевої громади, Батьківщини, людства, формування відповідного віковим можливостям розуміння змісту пам’ятних для себе та для громадян України подій;
• утвердження власної гідності, формування цінності свободи і прав людини, усвідомлення своєї належності до родини, місцевої та громади закладу, українського народу, вироблення відповідального ставлення до власної діяльності та діяльності інших;
• формування умінь орієнтуватися в історичному часі та соціальному просторі, знаходити та опрацьовувати доступну для себе суспільну інформацію, пояснювати її зміст та передавати породжені нею враження і думки;
• удосконалення набутих дітьми в дошкільному віці позитивних моделей поведінки у громадських місцях та опанування нових, пов’язаних із діяльністю здобувача/здобувачки;
• розвиток здатності обстоювати власну думку та приймати інших, вирізняти вияви нерівності, несправедливості та дискримінації;
• створення умов для набуття успішного досвіду конструктивної взаємодії та громадянської поведінки.

Для формування ідентичності та громадянської компетентності здобувачів програма пропонує опановувати потрібні для цього знання, вміння та навички громадянської поведінки та виховувати громадянські чесноти в межах таких змістових ліній: «Я – Людина», «Я серед людей», «Моя культурна спадщина», «Моя шкільна і місцева громади», «Ми – громадяни України. Ми – європейці».

Змістові лінії громадянської та історичної освітньої галузі у початковій ланці мають бути реалізовані оптимальними для кожного елементу змісту та навчальної цілі інтерактивними методами, із використанням інформаційних технологій.

Мистецька освітня галузь

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою навчання мистецтва для загальної середньої освіти є формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької спадщини.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва у початковій ланці освіти є:

• збагачення духовного світу здобувача/здобувачки під час сприймання мистецтва та художньої творчості; виховання шани до національної і світової культурної спадщини;
• набуття досвіду творення художніх образів через опанування елементарними мистецькими вміннями; розвиток загальних і спеціальних мистецьких здібностей;
• розкриття творчого потенціалу особистості; стимулювання художньо- образного мислення, художніх інтересів; виховання естетичного смаку; сприяння творчому самовияву та розвитку індивідуального стилю здобувача/здобувачки через мистецтво;
• розвиток уміння інтерпретувати твори мистецтва, висловлювати враження та особистісне ставлення до них; засвоєння початкових знань про види мистецтва, особливості їхньої художньо-образної мови, зокрема у взаємозв’язках;
• формування вміння презентувати й оцінювати власну творчість, плекання потреби у самовдосконаленні;
• формування вміння взаємодіяти з іншими через мистецтво, виявляти зв’язки мистецтва з природним і соціокультурним середовищем;
• виховання здатності застосовувати мистецтво для отримання задоволення та емоційного самопізнання.

Реалізація окресленої мети та завдань здійснюється за змістовими лініями:

«Художньо-практична діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво».

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані предмети або предмети за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво.

Фізкультурна освітня галузь

Освітню програму фізкультурної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою цієї галузі для загальної середньої освіти є формування у здобувача/здобувачки стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями фізкультурної освітньої галузі у початковій ланці освіти є:

• розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових умінь та навичок, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;
• розширення функціональних можливостей організму через цілеспрямований розвиток фізичних якостей і природних здібностей;
• збереження та зміцнення здоров’я здобувачів освіти;
• формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереженні та зміцненні здоров’я;
• формування основ здорового способу життя і створення умов для покращення фізичного і психоемоційного стану;
• формування практичних навичок щодо самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;
• розвиток комунікативних умінь під час занять фізичною культурою;
• формування морально-вольових якостей та позитивного ставлення до занять фізичною культурою і спортом;
• усвідомлення ролі занять спортом і Олімпійського руху для формування самоповаги, впевненості в собі, прагнення досягати успіху, дотримуючись принципів чесної гри;
• збільшення обсягу рухової активності, яка приноситиме радість дитині;
• формування творчих здібностей засобами фізичної культури.

Освітня програма фізкультурної освітньої галузі для 4 класів охоплює такі змістові лінії: «Базова рухова активність», «Ігрова та змагальна діяльність здобувачів (рухливі ігри та естафети)», «Турбота про стан здоров’я та безпеку».

Задекларовані тут підходи до змісту занять фізичною культурою орієнтують учителів не тільки на фізичну підготовленість, а й на розвиток особистості, індивідуальне сприймання навчального матеріалу. Розв’язання цих завдань допускає відхід від жорсткої регламентації занять, підвищує їхню емоційну насиченість, забезпечує максимальну різноманітність форм, методів та засобів фізичного виховання, широке використання інноваційних технологій фізичного ви ховання.

Освітня програма навчального закладу II ступеня

( 5 клас НУШ)

Освітня програма розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898.

Освітня програма окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення закладом загальної середньої освіти та використання в освітній діяльності освітніх програм на кожному циклі (адаптаційний цикл та цикл базового предметного навчання) базової середньої освіти.

В освітній програмі враховані гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладу освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.

Освітня програма закладу загальної середньої освіти, розроблена на основі Типової освітньої програми, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою

програмою

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть

розпочинати діти, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом(свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти здобувачі повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі

базової середньої освіти та циклі базового предметного навчання базової

середньої освіти, його розподіл між освітніми галузями за роками навчання

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів 5 класів

(адаптаційний цикл базової середньої освіти сформовано для закладів з навчанням українською мовою.

Навчальні плани

Навчальне навантаження у типових навчальних планах орієнтоване на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти.

Модельні навчальні програми

Модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну

послідовність досягнення очікуваних результатів навчання здобувачів, зміст

навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності здобувачів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.

Модельні навчальні програми розроблені для адаптаційного циклу (5-6 класи).

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній програмі закладу освіти. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти.

За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією.

Опис інструментарію оцінювання

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів,

інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Оцінювання результатів навчання здобувачів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання здобувачів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання здобувачів, визначених Міністерством освіти і науки України.

Основними видами оцінювання результатів навчання здобувачів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання .

Типовий навчальний план для 5-х класів (НУШ)

Освітня програма навчального закладу II ступеня

(6 – 9 класи)

Освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Уманською гімназією №4 єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань гімназії. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я».

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей дітей, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основного навчального закладу за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування  здобувачів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні середовища закладу. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню у здобувачів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

 Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

•    Мови і літератури
•    Суспільствознавство
•    Мистецтво
•    Математика
•    Природознавство
•    Технології
•    Здоров’я і фізична культура

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

•    формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності здобувачів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності здобувачі можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій здобувачам надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення здобувачів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Здобувачі одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях здобувачі самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота здобувачів у парах змінного складу) за умови, що окремі здобувачі виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати здобувачам практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Здобувачі можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення здобувачами результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок здобувачів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу базової середньої освіти  передбачає досягнення здобувачами результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма закладу базової середньої освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його директор. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачами, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

На основі освітньої програми закладу освіти, цей заклад складає та затверджує навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

                                                           Додаток 1

складений відповідно до Типового навчального плану Типової освітньої програми для 3-4  класів, розробленої під керівництвом Шияна Р.Б. для закладів загальної середньої освіти (Наказ Міністерства освіти і науки України 08 жовтня 2019 року № 1273).               

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН                                                                               для 4 класів початкової

з навчанням українською мовою

Додаток 2

складений відповідно до Типового навчального плану Типової освітньої програми для 5–х класів  (Наказ Міністерства освіти і науки України 19.02.2021 № 235).              

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН                                                                               для 5-х класів (НУШ)

(з українською мовою навчання і  вивченням двох іноземних мов)

        Додаток 3

складений відповідно до Типового навчального плану Типової освітньої програми для 5–х класів  (Наказ Міністерства освіти і науки України 19.02.2021 № 235).              

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН                                                                               для 6-х класів (НУШ)

(з українською мовою навчання і  вивченням двох іноземних мов)

                                                                                            Додаток  4

складений  відповідно до Типового навчального плану Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018.  №  405 (таблиця № 10)

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 7-х  класів

(з українською мовою навчання і  вивченням двох іноземних мов)

  Додаток  5

складений  відповідно до Типового навчального плану Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018.  №  405 (таблиця № 8)

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 8 – А класу

з поглибленим вивченням окремих предметів

(українська мова)

                                                                                                Додаток  6

складений  відповідно до Типового навчального плану Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018.  №  405 (таблиця № 8)

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 8 – Б класу

з поглибленим вивченням окремих предметів

(математика)